Старий і Новий Завіт: у чому різниця

Старий і Новий Завіт — дві частини однієї Біблії. Старий Завіт (39 книг у протестантському підрахунку) писався приблизно від середини II тисячоліття до н. е. до останніх століть перед нашою ерою, здебільшого давньоєврейською, подекуди арамейською, і розповідає про створення світу, про народ Ізраїлю та про дані йому обітниці. Новий Завіт (27 книг) написаний грецькою в I столітті й розповідає про Ісуса Христа, про перші громади та про те, чого християни чекають попереду.

Головна відмінність не в «суворому Богові» та «доброму Богові», а в місці на одній лінії: Старий Завіт звернений до обітниці, Новий каже, що обітниця сповнилася в Ісусі. Саме слово «завіт» означає договір, союз між Богом і людьми, і новий союз був обіцяний ще пророками (Єремія 31:31–33).

Чому «старий» і «новий»

Слово «старий» тут означає «попередній», а не «застарілий» чи «непотрібний». Поділ на дві частини закріпився в християнській традиції у II–III століттях: перша частина — Писання, яке християни успадкували від юдейської традиції, друга — тексти апостольського кола.

Юдаїзм такого поділу не знає і називає ту саму першу частину Танахом; склад книг майже збігається, але порядок і підрахунок інші. У православних та католицьких виданнях Старий Завіт ширший: туди входять книги, яких немає в єврейському каноні (їх називають second­канонічними або неканонічними). Протестанти, зокрема адвентисти сьомого дня, вважають канонічними 39 книг.

Що в кожній частині

Старий Завіт зазвичай ділять на кілька груп: Пʼятикнижжя (від Буття 1:1 і далі — історія початку, вихід з Єгипту, закон), історичні книги, поетичні та премудрісні (Йов 1:1, Псалтир, Приповісті, Еклезіаст, Пісня пісень) і пророки — від Ісаї до Малахії.

Новий Завіт — чотири Євангелія, книга Дії про перші десятиліття церкви, послання Павла та інших апостолів і Одкровення. Про жанр Євангелій докладніше — на сторінці Що таке ЄвангелієЄвангеліє — слово грецького походження, «добра звістка»: вістка про те, що Бог рятує людей через Ісуса Христа; так само називають і чотири книги Нового Завіту про Його життя.Докладніше →, про останню книгу — Книга ОдкровенняОдкровення — остання книга Біблії: видіння Ісуса Христа, дане Іванові, про боротьбу добра і зла в історії та про те, що вона завершується судом, кінцем зла і новою землею, де Бог живе з людьми.Докладніше →.

Чи різний Бог у двох Завітах

Поширене враження: у Старому Завіті Бог судить, у Новому — прощає. Тексти цьому не відповідають. У Старому Завіті багато сказано про милість і терпіння Бога (Вихід 34:6), а в Новому є і суд, і застереження — від притч Ісуса до Одкровення.

Думка, що Бог Старого Завіту — інше божество, зʼявлялася в християнстві рано (її повʼязують з Маркіоном, II століття) і була відкинута як церквою загалом, так і пізнішими християнськими традиціями. Християни читають обидві частини як свідчення про одного Бога.

Що змінилося з приходом Христа

Новий Завіт каже, що храмове служіння — жертви, священство, обрядова система — було тінню того, що сповнилося в Ісусі, і після Його смерті втратило попередню функцію (Євреїв 8:6). Звідси в християн немає жертвоприношень, обрізання як умови належності та храмових харчових приписів у попередньому вигляді.

Водночас Ісус казав, що прийшов не скасувати закон і пророків (Матвія 5:17). Розмежування того, що сповнилося у Христі, і того, що лишається чинним, — одна з давніх суперечок між християнськими традиціями, і формулюють його по-різному.

Як на це дивляться адвентисти

Адвентисти сьомого дня наголошують на єдності двох Завітів сильніше, ніж багато інших протестантів. Моральний закон, виражений у десяти заповідях, вони вважають чинним і сьогодні — включно з четвертою заповіддю про суботу; звідси й назва церкви. Докладніше — Десять заповідейДесять заповідей записані у двох місцях Біблії (Вихід 20:1–17 і Повторення Закону 5:6–21); перші чотири — про ставлення до Бога, решта шість — про ставлення до людей.Докладніше → і Що таке субота в адвентистівСьомий день тижня, який адвентисти відділяють для спокою і богослужіння: він триває від заходу сонця в пʼятницю до заходу сонця в суботу, і тому час початку в кожному місті свій.Докладніше →.

Це розуміння поділяють не всі християни: більшість церков вважають, що день спокою для християн перенесено на неділю або що заповідь про суботу сповнилася у Христі інакше. Називати адвентистську позицію загальнохристиянською неправильно — це позиція частини протестантів.

Важлива й друга сторона: адвентисти читають старозавітне святилище та пророцтва Даниїла як ключ до новозавітних текстів, особливо до Одкровення. Тому в них обидві частини зазвичай вивчають разом, а не окремо.

З чого почати читати

Якщо Біблія відкривається вперше, частіше радять почати з Євангелія від Луки або від Марка — там короткий, звʼязний розпо­від про Ісуса. Далі можна взяти Буття (Книга БуттяБуття — перша книга Біблії: про створення світу й людини, про появу зла та смерті і про те, як Бог починає історію спасіння з однієї родини — Авраама та його нащадків.Докладніше →) і Псалтир (ПсалтирПсалтир — книга Біблії зі 150 псалмів: давніх пісень і молитов Ізраїлю, які співали в храмі, а згодом читали в синагозі, у церкві та вдома.Докладніше →).

Читати поспіль від першої сторінки до останньої теж можна, але багато хто кидає на книгах закону. Де знайти текст і який переклад обрати — Де читати Біблію онлайнПовний текст Біблії безкоштовно доступний на сайтах і в застосунках — від «Біблія Онлайн» до YouVersion; обирати варто не сайт, а переклад, який вам зрозумілий.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.