Біблія

Імена Бога в Біблії

У Біблії Бог має власне імʼя — чотири букви ЙГВГ (Ягве) — і багато імен-титулів: Елогім, Адонай, Саваот, Ель-Шаддай, Отець, Ісус, Еммануїл.

Автор: · головний редактор Оновлено:

У біблійному тексті розрізняють дві речі: власне імʼя Бога і описові імена-титули. Власне імʼя — чотири єврейські приголосні ЙГВГ (тетраграматон), які найчастіше передають як «Ягве». Решта — Елогім, Адонай, Саваот, Ель-Шаддай, Всевишній, Отець — це слова про те, хто Він і який Він.

Саме Писання надає іменам ваги вчинку: імʼя тут не наличка, а те, що Бог про Себе відкриває. На запитання Мойсея, як назвати Того, Хто його посилає, звучить відповідь про Сущого (Вихід 3:14). А повне «проголошення імені» дано тоді, коли перелічено милосердя, довготерпіння і вірність («І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.» (Вихід 34:6–7)).

Ягве, Єгова, Господь — це те саме?

Так, ідеться про одне імʼя. У єврейському тексті воно записане приголосними ЙГВГ; в юдейській традиції його не вимовляли вголос, а читали замість нього «Адонай» — «Господин, Господь». Тому в масоретських рукописах до приголосних ЙГВГ додані голосні від слова «Адонай».

Саме з цього поєднання в пізньому Середньовіччі й виникло читання «Єгова» — воно прижилося в європейських перекладах, хоча більшість гебраїстів вважає його штучним і відновлює вимову як «Ягве». Обидві форми — спроба прочитати одне й те саме імʼя.

У перекладах це імʼя зазвичай передають словом «Господь». Переклад Івана Огієнка в Старому Завіті теж уживає «Господь». Тож коли ви читаєте «Господь сказав Мойсеєві», в оригіналі найчастіше стоїть ЙГВГ.

Що означає Елогім

Елогім — найчастіше слово на означення «Бог» у Старому Завіті, ним відкривається перша фраза Біблії (Буття 1:1). За формою це множина від «ель»/«елоах», але дієслова при ньому стоять в однині — тобто це не «боги», а позначення Бога як єдиного і повного у Своїй могутності.

Тим самим словом Писання подекуди називає чужих богів і навіть людей-суддів — значення визначає контекст. Християнське вчення про Трійцю спирається не на граматику слова «Елогім», а на новозавітні тексти; виводити з множини доказ троїчності більшість дослідників вважає ненадійним.

Адонай, Саваот, Ель-Шаддай та інші

Адонай — «Господь мій», звертання до Бога як до Владики, якому належить влада над людиною.

Саваот (євр. «цеваот») — «воїнств». Найчастіше у сполученні «Господь Саваот»: Бог як Повелитель небесних воїнств і всієї створеної сили; особливо часто в пророків.

Ель-Шаддай — традиційно «Бог Всемогутній», імʼя, під яким Бог відкривався патріархам (Буття 17:1). Точне значення слова «шаддай» дискусійне: пропонують «Всесильний», «Бог гір», «Бог, якого достатньо».

Ель-Ельйон — «Бог Всевишній». Ель-Олам — «Бог вічний». Ель-Рої — «Бог, що бачить мене»: так називає Його Агар у пустелі (Буття 16:13). Є й імена-памʼятки, які люди давали місцю: «Господь нагледить» (Буття 22:14), «Господь — виправдання наше» (Єремія 23:6).

Святий Ізраїлів — улюблений вислів Ісаї; Цар, Пастир, Скеля, Спаситель — образи, які теж працюють як імена.

Які імена Бога в Новому Завіті

У грецькому Новому Завіті ЙГВГ не пишеться: на місці старозавітного імені стоїть «Кіріос» — «Господь», і «Теос» — «Бог». Нове тут інше: Ісус учить звертатися до Бога як до Отця (Матвія 6:9), і це звертання стає головним іменем у молитві християн.

Імʼя «Ісус» (євр. Єшуа) означає «Господь спасає» — сенс прямо пояснено при його нареченні («І вона вродить Сина, ти ж даси Йому йменна Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів.» (Матвія 1:21)). Поряд стоять Еммануїл — «з нами Бог» (Матвія 1:23), Христос (грец. «помазаник», євр. «машіах», Месія), Слово (Івана 1:1), Агнець Божий, Альфа і Омега (Обʼявлення 1:8).

Як до цього ставляться адвентисти

Адвентисти сьомого дня тут не відрізняються від більшості християн: вони не наполягають на єдино правильній вимові імені і спокійно вживають слова «Господь», «Бог», «Отець», «Ісус». Рухи, які вимагають говорити тільки «Ягве» або тільки «Єгова», в Адвентистській церкві підтримки не дістали.

Заповідь про те, щоб не вимовляти імені Бога марно (Вихід 20:7), в адвентистському розумінні стосується не набору звуків, а ставлення: клятв, божби, порожнього вживання імені та життя, яке суперечить сповіданню. Докладніше — на сторінці Десять заповідейДесять заповідей записані у двох місцях Біблії (Вихід 20:1–17 і Повторення Закону 5:6–21); перші чотири — про ставлення до Бога, решта шість — про ставлення до людей.Докладніше →.

Якщо хочеться звірити, як імена передані в різних виданнях, допоможуть сторінки Переклади Біблії українськоюДля щоденного читання зазвичай беруть сучасний переклад (Турконяка чи УБТ), для звичного церковного звучання — Огієнка; надійніше мати два переклади поруч.Докладніше → і Де читати Біблію онлайнПовний текст Біблії безкоштовно доступний на сайтах і в застосунках — від «Біблія Онлайн» до YouVersion; обирати варто не сайт, а переклад, який вам зрозумілий.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.

Коротко про головне

Скільки всього імен у Бога в Біблії
Точного числа немає: власне імʼя одне — ЙГВГ, а титулів та описових імен десятки, і переліки в різних виданнях різняться. Поширені в інтернеті «72 імені» чи «99 імен» — не біблійний лік.
Як правильно: Ягве чи Єгова
Більшість гебраїстів відновлює вимову як «Ягве»; «Єгова» — пізніше читання, що виникло з поєднання приголосних ЙГВГ із голосними слова «Адонай». Обидві форми вказують на одне імʼя.
Чому в Біблії замість імені стоїть «Господь»
Це продовження давньої юдейської практики не вимовляти імені вголос: замість ЙГВГ читали «Адонай», і переклади передають це словом «Господь».
Імʼя «Ісус» — те саме, що «Єгова»
Не те саме, але повʼязане: «Ісус» (Єшуа) означає «Господь спасає» і містить скорочену форму імені ЙГВГ.
Чи гріх вимовляти імʼя Бога
Писання забороняє вимовляти його марно (Вихід 20:7) — тобто порожньо, фальшиво, у клятві. Саме звертання до Бога на імʼя Біблія не забороняє.

Під час підготовки тексту використовувався ШІ. Текст перевірено редакцією.

Інші пояснення розділу