Книга Одкровення: про що вона і що в ній відбувається

Одкровення (грец. «апокаліпсис» — «зняття покрову», «відкриття») — остання книга Нового Завіту. Вона написана як лист до семи громад у Малій Азії і водночас як розповідь про видіння: автор отримує їх і записує за вказівкою («Обʼявлення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати Своїм рабам, що незабаром статися має. І Він показав, і послав Своїм Анголом рабові Своєму Іванові, який свідчив про Слово Боже, і про свідчення Ісуса Христа, і про все, що він бачив. Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!» (Обʼявлення 1:1–3)).

Якщо прибрати подробиці, сюжет простий. Світ захоплений злом, церква живе під тиском, але історія вже вирішена: Агнець — розпʼятий і воскреслий Христос — має право відкрити сувій доль. Далі йдуть цикли видінь, кожен по-своєму показує шлях до кінця, а завершується книга судом, знищенням зла і новим творінням («І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними, і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Обʼявлення 21:3–4)).

Читати Одкровення краще цілком і вголос: воно написане образами — звірі, світильники, сурми, чаші, — і майже кожен образ узятий зі Старого Завіту, передусім із Даниїла, Єзекіїля, Ісаї та Захарія. Там, де символ незрозумілий, відповідь зазвичай шукають не в газетах, а в раніших книгах Біблії.

Хто написав і коли

Автор називає себе Іваном і пише, що перебував на острові Патмос «за слово Боже» (Обʼявлення 1:9). Християнська традиція від II століття ототожнює його з апостолом Іваном; частина дослідників вважає автором іншого ранньохристиянського пророка на імʼя Іван. Більшість датує книгу кінцем I століття, часом правління Доміціана, менша частина — 60-ми роками.

Перші читачі — конкретні громади: Ефес, Смірна, Пергам, Тіятира, Сарди, Філадельфія, Лаодикія. Отже, книга мала бути їм зрозумілою. Будь-яке тлумачення, за якого текст нічого не казав своїм першим адресатам, варто перевіряти заново.

Короткий зміст за частинами

Розділи 1–3. Сім церков. Пролог, видіння прославленого Христа серед семи світильників і сім листів громадам: похвала, докір, заклик виправитися, обіцянка переможцеві.

Розділи 4–5. Престол і Агнець. Небесне богослужіння: Бог на престолі, запечатаний сувій, якого ніхто не може відкрити, і Агнець «ніби заколений» — єдиний достойний.

Розділи 6–8:1. Сім печаток. Вершники, мученики під жертовником, струс неба і землі; шоста печатка підводить до питання «хто може встояти», а перед сьомою — запечатання врятованих і велика юрба з усіх народів.

Розділи 8–11. Сім сурем. Суди-попередження над землею; вставка про маленьку книжку, яку пророк зʼїдає, і про двох свідків; сьома сурма проголошує, що царство світу стало царством Господа.

Розділи 12–14. Центр книги. Жінка, немовля і дракон; дракон, скинутий із неба, воює з рештою її нащадків; звір із моря і звір із землі з його знаком; у відповідь — Агнець зі 144 000 на горі Сіон і звістка трьох ангелів (Обʼявлення 14:6–12).

Розділи 15–16. Сім чаш. Останні кари, вилиті на тих, хто прийняв знак звіра; шоста чаша вводить збір царів на місце, назване Армагеддон.

Розділи 17–18. Вавилон. Образ великої розпусниці на звірі, її союз із царями землі й падіння «великого міста» — системи релігійно-політичного обману.

Розділи 19–20. Кінець зла. Шлюбна вечеря Агнця, вершник на білому коні, поразка звіра і лжепророка; тисяча років, суд, остання спроба повстання й остаточний кінець смерті та пекла.

Розділи 21–22. Нове небо і нова земля. Новий Єрусалим, Бог живе з людьми, немає смерті й болю, дерево життя і остання обіцянка скорого приходу («Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його. Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.» (Обʼявлення 22:12–13)).

Як її тлумачать

Існує чотири основні підходи. Претеризм: майже все справдилося в I столітті, у зіткненні церкви з Римом. Футуризм: майже все стосується короткого періоду перед Другим приходом. Ідеалізм: книга описує не конкретні події, а вічну боротьбу добра і зла. Історицизм: видіння охоплюють історію від часу Івана до кінця.

Адвентисти сьомого дня тримаються історицистського підходу — того самого, що був поширений у реформаторів XVI–XVII століть. Сьогодні в християнському світі він у меншості: більшість протестантів і католиків читає Одкровення інакше. Це варто знати відразу, щоб не сприймати адвентистське тлумачення як загальнохристиянське.

Що в Одкровенні читають адвентисти

Для адвентистської традиції ключові розділи — 12–14. Звістка трьох ангелів розуміється як останнє Боже звернення до світу перед приходом Христа: заклик поклонятися Творцеві, попередження про Вавилон і про знак звіра, опис тих, хто дотримується Божих заповідей і віри Ісуса. З цим повʼязане й адвентистське розуміння суботи як знаку вірності Творцеві.

Образ звіра і його знаку адвентисти повʼязують із примусовим релігійним поклонінням наприкінці історії. Конкретні історичні ототожнення всередині церкви обговорюються і формулюються обережніше, ніж сто років тому, і це не привід для ворожнечі з іншими християнами — про що церква говорила в офіційних заявах.

Ще одна особливість: тисяча років у Обʼявлення 20:1–6 розуміється як час, який врятовані проводять на небі, а земля залишається спустошеною; остаточний суд і кінець зла — після неї. Докладніше про це — на сторінці Страшний суд: як він описаний у БібліїСуд у Біблії не звершується над кожним одразу після смерті: він іде за записами і завершується при другому пришесті та після тисячі років. Його підсумок — вічне життя або остаточна смерть, а не нескінченна мука.Докладніше →, а про слово «Армагеддон» — Армагеддон: що це насправдіАрмагеддон — слово з Обʼявлення, яким названо місце, де царі землі збираються на останню битву проти Бога; у Біблії це не ядерна війна і не загибель планети, а фінальне зіткнення добра і зла перед приходом Христа.Докладніше →.

Як читати її самому

Почніть із розділів 1–3 і 21–22: вони задають рамку — хто говорить і чим усе закінчується. Потім читайте поспіль, не зупиняючись на кожному символі. Допомагає виписувати повтори: «переможцеві», «ось, іду скоро», «хто має вухо».

Тримайте поруч Даниїла, Єзекіїля та Ісаю — більшість образів звідти. І памʼятайте жанр: це не зашифрована хроніка майбутнього, а втіха гнаним громадам, побудована на впевненості, що останнє слово за Богом. Текст доступний онлайн — див. Де читати Біблію онлайнПовний текст Біблії безкоштовно доступний на сайтах і в застосунках — від «Біблія Онлайн» до YouVersion; обирати варто не сайт, а переклад, який вам зрозумілий.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.