Біблія

Що таке Євангеліє

Євангеліє — слово грецького походження, «добра звістка»: вістка про те, що Бог рятує людей через Ісуса Христа; так само називають і чотири книги Нового Завіту про Його життя.

Автор: · головний редактор Оновлено:

«Євангеліє» — грецьке слово euangelion, «добра звістка», «радісна новина». У Новому Завіті так названо не книгу, а повідомлення: Бог прийшов до людей в Ісусі Христі, і в Ньому людині відкрито шлях до прощення та життя.

У слова є і друге, пізніше значення. Євангеліями почали називати чотири книги Нового Завіту — від Матвія, Марка, Луки та Івана, — у яких записано життя, слова, смерть і воскресіння Ісуса. Тому «читати Євангеліє» зазвичай означає «читати одну з цих чотирьох книг», а «проповідувати Євангеліє» — «нести людям добру звістку».

Звідки взялося це слово

У грецькій мові «доброю звісткою» називали повідомлення про перемогу або про важливу подію — скажімо, про народження спадкоємця чи про воцаріння правителя. Гонець приносив euangelion, і це було повідомлення, яке міняло стан справ, а не порада й не повчання.

У Старому Завіті є той самий образ: вісник приходить і оголошує, що Бог запанував і що полону кінець (Ісая 52:7). Новозавітні автори підхопили саме це: Євангеліє — оголошення про те, що вже зроблено, а не інструкція, що робити.

Уперше словом «Євангеліє» в Новому Завіті названо проповідь самого Ісуса про Боже Царство, яке наблизилося («А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію, і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!» (Марка 1:14–15)). Звідси видно, що добра звістка в Нього — не лише про прощення окремої людини, а й про те, що Бог бере владу над історією.

У чому суть цієї вісті

Найкоротший виклад Євангелія в Новому Завіті залишив апостол Павло: Христос помер за наші гріхи, був похований і воскрес, і все це — за Писаннями («Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,» (1 Коринтян 15:3–4)). Три події — смерть, поховання, воскресіння — і є змістом вісті.

Звідси головне: спасіння людина отримує як дар, а не як плату за власні заслуги («Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився.» (Ефесян 2:8–9)). Віра тут — не зусилля переконати себе в чомусь, а довіра до того, що Бог уже зробив.

Водночас добра звістка передбачає відповідь. У Новому Завіті її описано двома словами: покаяння (зміна мислення і способу життя) та віра. Це не умова, якою людина заробляє спасіння, а спосіб його прийняти.

Чому книг чотири

Чотири книги розповідають про одну Людину, але по-різному: у кожної свій читач, свій порядок подій і свої наголоси. Матвій постійно показує, як в Ісусі збувається сказане у Старому Завіті; Марко пише коротко і швидко; Лука збирає подробиці й уважний до бідних, жінок, чужинців; Іван майже не повторює інших і більше говорить про те, ким є Ісус.

Перші три книги — Матвія, Марка і Луки — називають синоптичними (від грецького «ті, що дивляться разом»): їхні тексти багато в чому збігаються, і їх зручно порівнювати колонка до колонки. Іван стоїть окремо.

Відмінності між книгами — не помилка переписувачів, а різні свідчення про ті самі події. Церква з ранніх століть зберегла всі чотири, не зводячи їх до одного спільного тексту.

Євангеліє і Новий Завіт — це те саме?

Ні. Новий Завіт — це 27 книг: чотири Євангелія, книга Дій, послання апостолів і Одкровення. Євангелія — лише перша його частина, хоч історично і смислова.

У побутовій мові «Євангеліє» іноді вживають як назву всього Нового Завіту чи навіть усієї Біблії. Строго кажучи, це неточно, але в розмові помилкою зазвичай не вважають. Про те, як склався склад Біблії, є окрема сторінка: Хто написав БібліюБіблію написала не одна людина: це збірка приблизно 66 книг, які протягом багатьох століть записували десятки різних авторів — пророки, царі, священники, апостоли.Докладніше →.

Як розуміють Євангеліє адвентисти

У розумінні суті доброї звістки адвентисти сьомого дня не розходяться з іншими християнами: спасіння — дар Божої благодаті, який приймають вірою, а його основа — смерть і воскресіння Христа. Це загальнохристиянське сповідання, а не особливість однієї церкви.

Власний наголос адвентистів — у звʼязку Євангелія з майбутнім поверненням Христа і з темою Божого суду. У книзі Одкровення вістку, яку звіщають перед кінцем, названо «вічним Євангелієм» і звернено до всіх народів (Обʼявлення 14:6–7); адвентисти читають ці розділи як опис свого завдання. Докладніше — на сторінці Хто такі адвентисти сьомого дняПротестантська церква, яка дотримується суботи як сьомого дня тижня і чекає видимого повернення Христа. Оформилася в США 1863 року, сьогодні працює в 235 країнах; в Україні — 725 громад.Докладніше →.

Звідси й часте питання про закон. Адвентисти дотримуються заповідей, зокрема суботи, але не вважають їх способом заслужити спасіння: послух розуміють як відповідь на вже отриманий дар. Про це — Що таке субота в адвентистівСьомий день тижня, який адвентисти відділяють для спокою і богослужіння: він триває від заходу сонця в пʼятницю до заходу сонця в суботу, і тому час початку в кожному місті свій.Докладніше →.

З чого почати читання

Найчастіше радять починати з Євангелія від Марка: воно найкоротше, події йдуть щільно, і його можна прочитати за один-два вечори. Далі — Івана, де більше пояснень, ким є Ісус і навіщо Він прийшов.

Читати зручніше поспіль, цілими розділами, а не окремими віршами. Якщо мова перекладу заважає, варто взяти інший — вибір розібрано на сторінках Переклади Біблії українськоюДля щоденного читання зазвичай беруть сучасний переклад (Турконяка чи УБТ), для звичного церковного звучання — Огієнка; надійніше мати два переклади поруч.Докладніше → та Де читати Біблію онлайнПовний текст Біблії безкоштовно доступний на сайтах і в застосунках — від «Біблія Онлайн» до YouVersion; обирати варто не сайт, а переклад, який вам зрозумілий.Докладніше →.

Дві події, навколо яких усе тримається, розібрано окремо: Розпʼяття ІсусаІсуса засудили вночі й уранці, били, провели на пагорб за містом і прибили до хреста разом із двома злочинцями; він помер того ж дня до вечора, і його поховали в чужій гробниці.Докладніше → та Воскресіння ХристаЗа євангеліями, розіпʼятий і похований Ісус на третій день був знайдений живим: гробниця виявилася порожньою, а учні свідчили, що бачили Його та говорили з Ним.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.

Коротко про головне

Як правильно: «Євангеліє» чи «Євангелія»
Коли йдеться про вістку, кажуть в однині: Євангеліє. Коли про книги — можна в множині: чотири Євангелія, Євангеліє від Луки.
Чому кажуть «Євангеліє від Матвія», а не «Євангеліє Матвія»
Прийменник підкреслює, що добра звістка одна, а викладено її різними свідками: за Матвієм, за Марком, за Лукою, за Іваном.
Чи є інші євангелія, крім чотирьох
Збереглися пізніші тексти, які називали себе євангеліями, — наприклад, від Томи. Церква не включила їх до Нового Завіту: вони написані пізніше й не походять із кола апостолів.
Яке Євангеліє найкоротше
Від Марка — 16 розділів. З нього зазвичай і радять починати знайомство з Новим Завітом.
Євангеліє — це про Ісуса чи про Боже Царство
І про те, і про те: Ісус проповідував Царство, яке наблизилося (Марка 1:14–15), а апостоли проповідували Самого Ісуса, через Якого це Царство приходить.

Під час підготовки тексту використовувався ШІ. Текст перевірено редакцією.

Інші пояснення розділу