Редакційна політика

Оновлено:

«Субота» — незалежне видання про життя церкви для людей, які ходять у громаду або виросли в ній: в Україні, у діаспорі, у країнах колишнього СРСР. Ми не пресслужба і не трибуна.

Ми не вирішуємо, чия теологія правильна, і не оцінюємо чужу віру зі своєї позиції. Ми не стаємо стороною у внутрішніх суперечках і пишемо про церковні структури однаково — незалежно від того, кому вони підпорядковані.

Що ми обіцяємо

  • Перевірено. Ми публікуємо те, що перевірили самі, і чесно кажемо, чого підтвердити не змогли.
  • Корисно. Після нашої новини читач або знає щось важливе про своє життя, або може щось зробити.
  • По-людськи. Без канцеляриту пресрелізів і без зверхності стороннього спостерігача.

Про що ми пишемо

Порядок — за цінністю для читача, а не за важливістю для структур.

  1. Життя громад — відкриття й ремонти домів молитви, служіння та проєкти, ювілеї, люди та їхні історії.
  2. Практика віри — субота й час її початку, суботня школа, молитовні тижні, хрещення.
  3. Допомога і служіння — волонтери, прифронтові громади, переселенці, гуманітарні проєкти.
  4. Церква і держава — реєстрація, бронювання служителів, податки, закони, суди.
  5. Діаспора — нові громади й мовні групи, як знайти своїх на новому місці.
  6. Молодь, сімʼя, освіта — табори, слідопити, конгреси, школи й університети.
  7. Здоровʼя — матеріали, що спираються на доказову медицину, і робота медичних служінь. Переказуючи дослідження, ми називаємо його тип, розмір вибірки, чи пройшло воно рецензування і хто оплатив роботу.
  8. Всесвітня церква — рішення керівних органів, великі події, статистика.

Чого ми не публікуємо

  • Віронавчальних суперечок у жанрі «хто правий» і викриття інших конфесій.
  • Партійної політики й передвиборчої агітації.
  • Датувань Другого пришестя й сенсацій про «останній час».
  • Порад лікуватися без доказів, відмовлятися від медицини, чудо-дієт. Матеріал, з якого випливає відмова від лікування, не вийде.
  • Чуток про служителів і громади без перевірки — навіть із посиланням на «джерело в конференції».
  • Передруків чужих статей цілком.

Як ми перевіряємо

  • Два незалежні джерела — норма. Одне джерело — виняток: тоді ми прямо пишемо, що підтвердити незалежно не змогли.
  • Стрічка агентства — це одне джерело, а не підтвердження. Передрук чи телеграм-канал джерелом не вважаємо: шукаємо того, хто повідомив першим і відповідає за факт.
  • Пресреліз — не новина. Ми переказуємо його своїми словами й зазначаємо, що це повідомлення структури.
  • Чутки не переказуємо. Або підтверджуємо, або спростовуємо, або мовчимо.
  • Кого критикуємо — того запитуємо до публікації. Якщо людина чи структура не відповіли, ми пишемо і про це.

Як ми пишемо

  • Заголовок повідомляє, а не загадує. У ньому є імʼя, місце або число, і він не обіцяє того, чого немає в тексті. Заголовків на кшталт «названо причину» у нас не буває.
  • Ми розрізняємо рівень довіри дієсловом: «повідомив» — про перевірене, «стверджує» — про неперевірене, «за даними» — про документ.
  • Чужі слова — у лапках, з іменем того, хто їх сказав.
  • Ми не вживаємо ярликів «секта», «культ», «розкольники» — це оцінка, а не опис. Служителів називаємо так, як прийнято в їхній традиції.
  • Ми не пишемо пресрелізною мовою: «відбулося», «у рамках», «пройшло на високому рівні». І не видаємо внутрішню церковну мову за опис події.

Делікатні теми

  • Смерть. Прізвище не називаємо раніше, ніж про втрату дізнаються рідні. Пишемо «помер», «загинув» — без евфемізмів. Подробиць поранень не показуємо.
  • Діти. Добробут дитини важливіший за матеріал. Згода потрібна подвійна — батьків і самої дитини, і її можна відкликати. У невеликій громаді «син пастора з Н.» дорівнює повному імені: ми рахуємо не те, чи названо імʼя, а те, чи впізнає людину її громада.
  • Самогубство. Не називаємо спосіб, місце й зміст записки. Пишемо «помер унаслідок самогубства». Унизу матеріалу — куди звернутися по допомогу, і телефони ми перевіряємо перед кожною публікацією.
  • Постраждалі від насильства. Людину, яка зазнала сексуального насильства, не ідентифікуємо нічим.
  • Звинувачення. До вироку — «підозрюваний», «за версією слідства». Звинувачення не стає фактом ні прямо, ні інтонацією.
  • Гроші. Прохання про підтримку — окремим блоком, не всередині новини. Поїздок і подарунків від героїв матеріалів не приймаємо.
  • Війна. Ми не розкриваємо переміщень, не публікуємо неперевірених фото й називаємо війну війною.
  • Країни, де на церкву тиснуть. Джерело захищаємо беззастережно. Анонімність даємо тим, кому інакше загрожує переслідування, і пояснюємо читачеві чому.

Штучний інтелект

Чернетку може написати машина — випустити матеріал може лише людина, і її імʼя стоїть у матеріалі. Короткі перекази чужих новин позначені як зроблені за допомогою ШІ. Докладно — у політиці використання ШІ.

Субота

Від заходу сонця в пʼятницю до заходу сонця в суботу ми нічого не публікуємо й не розсилаємо. Це не технічне обмеження, а частина поваги до читача.

Якщо ми помилилися

Ми виправляємо помилки швидко й помітно: внизу матеріалу зʼявляється рядок про те, що саме змінилося. Матеріали не видаляємо мовчки, а виправлення не маскуємо під оновлення.

Напишіть на hello@subbota.org, якщо ви побачили помилку, вас згадано неточно або ви маєте право на відповідь. Якщо ви — джерело і не хочете, щоб ми використовували ваші матеріали, про це є окрема сторінка: «Для джерел і авторів».

Десять правил

  1. Спершу перевіряємо, потім публікуємо.
  2. Називаємо людей на імʼя. Анонімність — тим, кому інакше загрожує біда, і ми пояснюємо чому.
  3. Кого критикуємо — того запитуємо. До публікації.
  4. До вироку — «підозрюваний».
  5. Помилилися — виправили і сказали.
  6. Факт окремо, думка окремо, гроші окремо.
  7. Про віру пишемо як про життя людей — не як про рекламу і не як про дивацтво.
  8. Заголовок повідомляє, а не загадує.
  9. Чужу новину переказуємо своїми словами й даємо посилання на першоджерело.
  10. Спершу людина, потім новина.