Біблія

Пісня пісень: про що ця книга

Пісня пісень — поема Старого Завіту про взаємну любов чоловіка і жінки: вона говорить про потяг, вірність і силу любові, а християнська традиція здавна читала її ще й як образ Божої любові до свого народу.

Автор: · головний редактор Оновлено:

Пісня пісень — невелика книга Старого Завіту, що складається повністю з любовної поезії. Сюжету в ній майже немає: це низка промов дівчини і юнака, які шукають одне одного, вихваляють красу одне одного, розлучаються і знову зустрічаються; подеколи озивається хор — «дочки єрусалимські». Імені Бога в книзі прямо не названо жодного разу.

Буквально книга говорить про любов чоловіка і жінки — про потяг, ніжність, ревнощі, тугу в розлуці й вірність. Її смислова вершина — слова про те, що любов сильна, як смерть, і її не згасити водами й не купити за все багатство дому (Пісня над піснями 8:6–7).

Поряд із цим існує давня традиція читати Пісню пісень інакомовно: в юдаїзмі — як пісню про любов Бога до Ізраїлю, у християнстві — як образ любові Христа до Церкви. Ці два прочитання не обовʼязково виключають одне одного: буквальний сенс залишається, а образ будується поверх нього.

Хто написав Пісню пісень

Перший вірш книги повʼязує її із Соломоном (Пісня над піснями 1:2), і за традицією авторство приписують йому. Єврейське формулювання дозволяє різні переклади — «Соломона», «для Соломона», «в дусі Соломона», тому частина дослідників вважає надписання вказівкою на традицію, а не на автора.

Цар Соломон зʼявляється і всередині тексту — у сценах із ношами та весільним походом (Пісня над піснями 3:9–11). Як і коли склався остаточний текст, сказати точно не можна: датування у фахівців розходяться, загальноприйнятої відповіді немає.

Чому ця книга потрапила до Біблії

Питання ставили і в давнину: книга про тілесну любов, без згадки Бога і заповідей, виглядає в каноні незвично. У рабиністичній традиції збереглися сліди суперечки про її місце в Писанні, і аргументом на користь книги було саме високе, священне розуміння її теми.

Для читача Біблії тут важливий простіший доказ: Писання говорить не лише про храм і закон, а про життя людини загалом. Шлюб і потяг описані вже в розповіді про створення (Буття 2:24), і Пісня пісень продовжує цю лінію — любов чоловіка і жінки показана як благо, а не як поступка слабкості.

Це про людей чи про Бога і Церкву

Обидва прочитання мають довгу історію. Алегоричне переважало в юдейських і християнських тлумаченнях майже до Нового часу; буквальне стало головним пізніше, коли до книги почали підходити передусім як до поезії про людську любов.

У адвентистів сьомого дня немає віровчительного положення, яке приписувало б єдино правильне прочитання Пісні пісень. На практиці частіше звучить поєднання: книга говорить про любов і вірність у шлюбі й водночас дає мову для розмови про любов Бога до свого народу — образ, що трапляється у пророків (Осія 2:19–20) і в Новому Завіті (Ефесян 5:25).

Важливо тільки не підміняти одне одним. Якщо читати книгу винятково як алегорію, з Біблії зникає пряма розмова про подружню любов; якщо бачити лише еротичну поезію, губиться те, як її століттями чула церква.

Як побудована книга

У Пісні пісень вісім розділів. Голоси не підписані — хто говорить, видно з граматичного роду в єврейському тексті; у перекладах їх зазвичай позначають заголовками. Тому поділ на «сцени» в різних виданнях відрізняється.

Текст побудований на образах природи й господарства: виноградник, сад, джерело, отари, прянощі, голуби, газелі. Описи тіла (їх називають васф, за арабським терміном для весільної хвалебної пісні) звучать незвично, бо це не портрет, а похвала через порівняння з краєвидом і коштовностями.

Є і повторювані приспіви, що скріплюють книгу: взаємна належність закоханих (Пісня над піснями 2:16) і тричі повторене застереження не будити любові завчасно (Пісня над піснями 8:4).

Як читати Пісню пісень сьогодні

Найкорисніше читати її цілком за один раз — як поему, а не по вірші. Тоді видно рух: пошук, зустріч, розлука, знову пошук, а наприкінці — слова про силу любові й про те, що її не купити.

Образи варто сприймати як поетичні, а не як шифр: спроба знайти «таємне значення» в кожному плоді й тварині швидко веде до свавілля. Якщо цікавить алегоричне прочитання, краще триматися великих ліній — вірність, бажання близькості, радість належати одне одному.

Для порівняння допомагає паралельне читання в кількох перекладах — це особливо помітно у важких місцях, де перекладачі розходяться. Зручні варіанти перелічені на сторінці Де читати Біблію онлайнПовний текст Біблії безкоштовно доступний на сайтах і в застосунках — від «Біблія Онлайн» до YouVersion; обирати варто не сайт, а переклад, який вам зрозумілий.Докладніше →; про іншу поетичну книгу Старого Завіту — Псалтир: що це за книгаПсалтир — книга Біблії зі 150 псалмів: давніх пісень і молитов Ізраїлю, які співали в храмі, а згодом читали в синагозі, у церкві та вдома.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.

Коротко про головне

Скільки розділів у Пісні пісень
Вісім. Це одна з найкоротших книг Старого Завіту.
Чи правда, що в книзі жодного разу не згадано Бога
Прямого імені Бога в книзі немає. Спірним залишається закінчення слова «полумʼя Господнє» в одному місці (Пісня над піснями 8:6) — переклади передають його по-різному.
Чому книгу названо «Пісня пісень»
Це єврейський спосіб виразити найвищий ступінь: «пісня пісень» означає «найкраща з пісень», як «цар царів» — «найбільший цар».
Чи можна читати її підліткам
Текст прямо говорить про потяг, тому в родинах і громадах до нього зазвичай звертаються разом із дорослою розмовою про шлюб і вірність. Заборони на читання немає.
Чи є в Пісні пісень пророцтва
Прямих пророцтв про майбутнє в книзі немає. Месіанські прочитання зʼявляються там, де її тлумачать алегорично, і це саме тлумачення, а не прямий текст.

Під час підготовки тексту використовувався ШІ. Текст перевірено редакцією.

Інші пояснення розділу