Доктор Вейн Краузе: «Найкращий спосіб оживити церкву — заснувати нову громаду»

Доктор Вейн Краузе, директор Global Mission і Mission to the Cities у Південно-Тихоокеанському дивізіоніПʼять рівнів — громада, конференція, уніон, дивізіон і Генеральна конференція, — і рішення кожного обовʼязкове лише для нього: тому «церква вирішила» без уточнення рівня нічого не повідомляє.Докладніше →, провів годинний семінар про заснування нових громад під час запуску місіонерської ініціативи South Pacific for Christ у Брісбені (Австралія) 30 квітня. Семінар він відкрив питанням, яке часто чують пастори й лідери громад: чи варто садити нову церкву, якщо наявна й так напівпорожня. Головна теза Краузе проста й водночас несподівана: саме заснування нової громади — найкращий спосіб оживити ту, що вже існує, бо кожна наявна церква влаштована під тих людей, які в ній уже є, і сама собою не почне залучати інших.

Це не абстрактне міркування, а відповідь на реальну практику: лідери часто відкладають церковні плантації, бо бояться розпорошити й так невеликі ресурси, або, навпаки, починають їх із роздратування на поточну громаду чи пастора. Краузе розводить ці дві ситуації — здорову мотивацію й нездорову — і наполягає, що плантація, яка виростає з конфлікту, несе з собою ті самі проблеми, від яких тікали засновники.

Усі наші церкви, що існують зараз, ідеально спроєктовані для людей, які там є. Якби вони були спроєктовані для інших людей, ті люди були б там

Не менш важливим він вважає питання мотивації: церкву засновують не заради самої церкви, а заради учнів Христових, і перше питання, яке треба собі поставити, — чесно відповісти на «навіщо».

У наших громадах ця тема звучить рідше, ніж варто було б: багато церков в Україні теж роками тримаються на одному й тому ж рівні відвідуваності, не наважуючись «народити» нову групу чи домашню церкву. Порада Краузе — починати не з організаційного плану, а з молитви, розмови з близькими людьми й відкритої розмови з пастором та керівництвом конференції — однаково стосується як великих міських громад, так і маленьких сільських церков, що думають про нову точку служіння в сусідньому селищі.