Рай і пекло: що говорить Біблія

Звична картина — душа одразу після смерті йде або в рай, або в пекло — у Біблії не описана. Там інше: «пекло» в більшості місць означає могилу, а рай — майбутню землю, на якій живуть уже воскреслі.

Нижче — які слова стоять за українським «пеклом», що сказано про вогонь і чому адвентисти читають ці місця інакше, ніж більшість християн. Цитати наводимо за перекладом Івана Огієнка.

Які слова в Біблії перекладають словом «пекло»

Їх чотири, і означають вони різне. Один переклад приховує цю різницю — з цього й починається плутанина.

Шеол (єврейське) — місце, куди йдуть усі померлі, без різниці між праведними й неправедними. Переклади передають його то як «пекло», то як «шеол», то як «могила». У самому слові немає ні вогню, ні муки: Яків каже, що зійде до шеолу до сина (Буття 37:35), а Екклезіяст пише, що там «немає ні роботи, ні роздуму».

Гадес (грецьке) — те саме в Новому Завіті. В Обʼявленні 20:14 він «вкинений в озеро огняне» — тобто сам перестає існувати; місце муки такого про себе сказати не могло б.

Геєна — не загальне слово, а назва: долина Гінном під Єрусалимом. Христос користується нею як образом остаточної загибелі.

Тартар трапляється один раз (2 Петра 2:4) і стосується не людей, а занепалих ангелів.

Звідки в перекладі взялося одне «пекло»

Різниця стерлася не при тлумаченні, а раніше — при перекладі. Латинська Вульгата передавала і шеол, і гадес словом infernus, «нижнє місце»; через неї єдине слово перейшло в європейські переклади, а в словʼянські — як «пекло» і «пекельна безодня».

Перекладачі нічого не підробляли: вони брали слово своєї мови. Але за цим словом на той час уже стояло цілком певне уявлення — з вогнем, чортами і вічною мукою. Так могила і місце покарання злилися в одне ще до того, як хтось почав сперечатися про зміст.

Де розташований рай

У Новому Завіті рай — не місце, де чекають, а те, що попереду. «Переможцеві дам їсти від дерева життя, яке в раю Божім» (Обʼявлення 2:7) — обіцянка на майбутнє.

Останні розділи Обʼявлення описують його без іносказань: нове небо й нова земля, місто, ріка, дерево життя і Бог, що живе з людьми (Обʼявлення 21-22). Не хмари й не безтілесне блаженство, а земля.

Чи є вічні муки

Тут і проходить головна розбіжність.

Біблія багато разів говорить, що доля безбожних — загибель, а не нескінченне життя в стражданні. «Бо заплата за гріх — смерть» (Римлян 6:23). «Не позоставить їм кореня, ані галузки» (Малахії 4:1). Псалом 37:20: «безбожні ж загинуть… розвіються, мов той дим».

Слово «вічний» у цих місцях адвентисти відносять до результату, а не до процесу: вічний вогонь — той, якого не погасити, доки він не зробить своєї справи. Приклад із самої Біблії — Содом і Гоморра, що «понесли кару вічного огню» (Юди 1:7), хоч вони не горять донині.

Ще один доказ: за таким читанням безсмертя в людини немає за природою, воно дається при воскресінні. А отже, вічно мучитися просто нікому.

Що таке «озеро огняне» і «друга смерть»

Обʼявлення саме пояснює свій образ, і це рідкісний випадок, коли тлумачити нічого не треба: «Смерть же та ад були вкинені в озеро огняне. Це друга смерть» (20:14).

Перша смерть — та, якою вмирають усі. Друга — остаточна, після суду, і з неї воскресіння вже немає.

Що буде із землею

Картина Обʼявлення закінчується не переселенням праведників на небо, а оновленням землі. Після тисячі років і останнього суду Іван бачить «небо нове й нову землю» (Обʼявлення 21:1), місто сходить до людей, і Бог живе з ними.

Це змінює й саме слово «рай». У Новому Завіті воно трапляється тричі — Луки 23:43, 2 Коринтян 12:4, Обʼявлення 2:7 — і жодного разу не описує, де перебувають померлі зараз.

Чому інші християни розуміють інакше

Бо читають ті самі місця в іншій рамці. Якщо душа безсмертна за природою, то «загибель» не може означати припинення існування — лишається розуміти її як вічне відділення від Бога у свідомому стані. Так учать православʼя, католицтво і більшість протестантських церков, і в цього розуміння є своя довга традиція.

Адвентисти відповідають, що сама рамка — безсмертя душі — прийшла до Біблії ззовні. Суперечка тому не про жорстокість чи милосердя Бога, а про те, що таке людина.

Ми як незалежне видання переказуємо це розуміння, а не навчаємо його. Про те, що в цій картині відбувається з часом, — «Що буде після смерті»Біблія описує смерть як сон без свідомості: померлий нічого не знає і не відчуває до воскресіння. Тому адвентисти не вірять у безсмертну душу, яка одразу після смерті йде до раю або пекла.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.