Скільки всього молитов у Біблії

Точного числа немає: багато залежить від того, чи вважати молитвою кожен псалом і кожну коротку репліку до Бога. Якщо рахувати псалми, лік іде на сотні.

Яка молитва в Біблії найдовша

Із записаних дослівно — молитва Соломона при освяченні храму і молитва Ісуса перед арештом (Івана 17).

Чи можна молитися словами псалмів

Так, Псалтир і був молитовником Ізраїлю, а Ісус на хресті промовив слова псалма (Матвія 27:46).

Чи є в Біблії молитви до святих або до Марії

Ні, усі записані в Біблії молитви звернені до Бога. Адвентисти, як і інші протестанти, на цій підставі не моляться до святих; у православних і католиків практика інша.

Чи треба молитися вголос, чи досить подумки

Анна молилася беззвучно, і її молитву було почуто (1 Самуїлова 1:13). Форма не головне.

З чого почати, якщо я не знаю, як молитися

Прочитайте вголос «Отче наш» (Матвія 6:9–13) або Псалом 23, а потім скажіть своїми словами те, що справді тривожить.

Молитви в Біблії: приклади та зразки

У Біблії молитва майже ніколи не виглядає як завчена формула. Це розмова: прохання, скарга, подяка, інколи суперечка з Богом. Записаних молитов там десятки, і вони дуже різні за тоном — від радості до розпачу.

Нижче — основні приклади, згруповані за тим, навіщо людина відкривала вуста. Тексти не переказано: посилання ведуть на саме місце, щоб ви прочитали його повністю.

Головний зразок: «Отче наш»

Єдина молитва, яку Ісус прямо дав учням як зразок, — «Отче наш» (Матвія 6:9–13; коротший варіант — Луки 11:2–4). Вона починається не з прохання про себе, а з імені та Царства Бога.

«Ви ж моліться отак: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Імʼя Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.» (Матвія 6:9–10)

Перед нею Ісус сказав, як молитися не треба: напоказ і багатослівно (Матвія 6:5–8). Розбір кожного рядка — на окремій сторінці: «Отче наш»: текст молитви і що означає кожен рядок«Отче наш» — молитва, якої Ісус навчив учнів; вона записана в Євангелії від Матвія і в коротшій формі в Луки та складається зі звертання до Бога і семи прохань.Докладніше →.

Молитви-прохання: коли людині зле

Анна, бездітна жінка, молилася у святилищі беззвучно, самими губами, тож священник вирішив, що вона пʼяна (1 Самуїлова 1:10–16). Її подячна пісня після народження сина — 1 Самуїлова 2:1–10.

Єзекія, отримавши листа з погрозою від ассирійського царя, просто розклав цього листа перед Богом (2 Царів 19:14–19). Пізніше, дізнавшись про смертельну хворобу, він молився, відвернувшись до стіни (2 Царів 20:1–3).

Йона молився з утроби риби (Йона 2:1–8), Ілля — на горі Кармил (1 Царів 18:36–37), а потім, у розпачі під ялівцем, просив собі смерті (1 Царів 19:4). Біблія зберегла й такі молитви.

Митар із притчі Ісуса сказав лише кілька слів, не підводячи очей.

«А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!…» (Луки 18:13)

Молитви покаяння

Найвідоміший покаянний псалом — Псалом 51, повʼязаний із гріхом Давида. Даниїл молився за весь свій народ, визнаючи провину як власну (Даниїл 9:4–19). Ездра і Неемія молилися так само — від імені народу (Ездра 9:6–15; Неемія 1:5–11).

Спільне в них одне: людина не виправдовується й не торгується, а називає речі своїми іменами і просить милості.

Молитви подяки й хвали

Ціла книга Біблії — збірник молитов: Псалтир. Там є і хвала (Псалом 103:1–5), і крик болю (Псалом 22:2), і довіра (Псалом 23:1–4). Докладніше — Псалтир: що це за книгаПсалтир — книга Біблії зі 150 псалмів: давніх пісень і молитов Ізраїлю, які співали в храмі, а згодом читали в синагозі, у церкві та вдома.Докладніше →.

До пісень-молитов належать також пісня Мойсея після переходу через море (Вихід 15:1–18), пісня Марії (Луки 1:46–55) і пісня Захарії (Луки 1:68–79).

Молитви за інших

Авраам торгувався з Богом про Содом, спускаючись від пʼятдесяти праведників до десяти (Буття 18:23–33). Мойсей просив не нищити народ після золотого тельця (Вихід 32:11–14).

Соломон при освяченні храму молився за всіх, хто тут молитиметься, зокрема й за чужинців (1 Царів 8:22–53). Павло постійно молився про свої громади (Ефесян 3:14–21; Филипʼян 1:9–11; Колоссян 1:9–12).

Найдовша записана молитва Ісуса — теж про інших: Він молиться за учнів і за тих, хто повірить після них (Івана 17).

Молитви Ісуса

Євангелія показують Ісуса радше таким, що молиться, ніж таким, що промовляє молитви вголос: рано-вранці на безлюдді (Марка 1:35), цілу ніч перед вибором дванадцятьох (Луки 6:12).

Дві Його молитви названо дослівно. У Гефсиманії Він просить, щоб чаша минула, і одразу додає застереження про волю Отця (Матвія 26:39). На хресті звучать слова прощення (Луки 23:34) і питання початковими словами Псалом 22 — Матвія 27:46.

Як користуватися цими молитвами сьогодні

Біблійні молитви можна читати вголос як свої — особливо псалми й «Отче наш». Коли власних слів немає, чужі точні слова допомагають.

Але Писання ніде не вимагає промовляти саме ці формули. Павло описує молитву просто як розмову про те, що тривожить.

«Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою.» (Филипʼян 4:6)

В Адвентистській церкві, як і в більшості протестантів, прийнято молитися переважно своїми словами, а записані тексти використовувати як зразок і опору, а не як обовʼязковий чин. Як це робити практично — Як молитися своїми словамиМолитися своїми словами — це говорити Богові про те, що є насправді: особливої лексики, пози чи довжини молитви Писання не вимагає.Докладніше →.

Що помітно в усіх цих молитвах

У них немає гладкості. Люди сперечаються (Йов 10:1–3), скаржаться (Авакум 1:2–4), вимагають пояснень, визнають провину, дякують. Бог у цих текстах не ображається на прямоту.

І майже всі вони короткі. Найдовша — кілька десятків віршів; більшість вкладається у два-три речення.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.

Молитви в Біблії: приклади