Молитва перед операцією і в біді

Перед операцією, перед дорогою, тієї хвилини, коли сталося непоправне, молитися можна так, як є, — своїми словами, вголос чи подумки, за хвилину до наркозу або за ніч до нього. У Біблії немає обовʼязкової формули для біди й немає обряду, без якого молитва «не зараховується». Є пряме запрошення говорити Богові про те, що тривожить, і прохання про мир, який приходить не від гарантій, а від Нього («Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі.» (Филипʼян 4:6–7)).

Це варто сказати окремо, бо запит часто звучить як пошук потрібного тексту: «яку молитву читати перед операцією», «скільки разів». За цим зазвичай стоїть страх помилитися. За біблійним текстом помилитися формою неможливо — молитва не інструмент, що спрацьовує лише при точному виконанні.

Далі — як це виглядає практично і що про це кажуть самі тексти.

Що сказати перед операцією

Проста молитва вміщується в три рухи: назвати, про що просиш; назвати, чого боїшся; віддати результат Богові. Наприклад: «Господи, завтра операція. Мені страшно. Прошу, будь зі мною і з лікарями, дай їм точну руку. Що б не сталося — я Твій». Це не зразок для заучування, а приклад того, якою короткою може бути молитва.

Просити про одужання — нормально і цілком по-біблійному. Ісус у Гетсиманії просив, щоб важке минуло, і одразу додав, що приймає волю Отця («І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!… А проте, не чого хочу Я, але чого Ти…» (Марка 14:36)). У цій молитві є і прохання, і чесний страх, і довіра — і жодне з трьох не скасовує іншого.

Якщо слів немає зовсім, вистачить кількох: «Боже, допоможи». Біблійні молитви часто саме такі — короткий крик, а не вибудувана промова.

Які псалми читають у біді

Найчастіше до Псалтиря звертаються як до готових слів, коли своїх бракує. У біді зазвичай читають Псалом 46 — про Бога як пристановище й допомогу в скорботах («Бог для нас охорона та сила, допомога в недолях, що часто трапляються» (Псалом 46:2)), Псалом 23 — про пастиря, який веде і темною долиною, Псалом 91 — про захист і Псалом 121 — про допомогу, що приходить від Господа.

Псалом тут — не замовляння й не оберіг. Це чужа молитва, яку можна зробити своєю: прочитати і далі говорити від себе. Докладніше про це — на сторінках Псалом 90: текст і що в ньому сказаноПсалом 90 (у єврейській нумерації 91-й) — пісня про довіру Богові як укриттю: людина, що живе під Його захистом, не боїться ні хвороби, ні нічного страху, ні загибелі.Докладніше → та Псалом 90 як молитва: що з ним не такІз текстом псалма все гаразд — питання в тому, як його вживають: він написаний як сповідання довіри Богові, а не як замовляння, яке саме собою захищає того, хто його носить.Докладніше →.

У народній традиції з псалмами повʼязано багато правил: скільки разів прочитати, чи переписати від руки, чи носити з собою. Адвентисти сьомого дня, як і багато інших християн, вважають такі правила додатком до тексту: сила не в кількості повторень, а в Тому, до Кого звернена молитва. Сперечатися з чужим звичаєм ми не беремося, але й видавати його за біблійну вказівку не будемо.

Як молитися за того, кого оперують

За іншу людину моляться так само просто: називають імʼя, просять про збереження життя, про точність лікарів, про те, щоб страх відступив. Якщо людина далеко і ви не знаєте, як ідуть справи, молитва все одно доречна — вона не потребує присутності в палаті.

У Посланні Якова є пряма вказівка для хворого: покликати пресвітерів громади, щоб вони помолилися й помазали його олією («Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Імʼя, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.» (Якова 5:14–15)). В Адвентистській церкві на цьому ґрунтується молитовне служіння за хворих: зазвичай це молитва кількох служителів і близьких, іноді з помазанням олією, на прохання самого хворого. Це не таїнство, що підбиває підсумок життя, а молитва про одужання, і просити про неї можна будь-коли під час хвороби.

Докладніше — на сторінці Як молитися за хворогоЗа хворого можна молитися своїми словами: назвати імʼя, сказати, що болить, прямо попросити про зцілення й додати, що приймаєш Божу волю. Окремої формули Біблія не дає.Докладніше →.

А якщо молитва не допомогла

Це найважче питання, і чесна відповідь така: Біблія не обіцяє, що кожне прохання про зцілення буде виконане саме так, як ми просили. Апостол Павло тричі просив позбавити його того, що називав «жалом», і дістав відмову з поясненням (2 Коринтян 12:8–9). Ісус у Гетсиманії просив — і чаша не минула.

Отже, поганий результат не є доказом того, що молилися неправильно, недостатньо сильно чи мало вірили. Таке пояснення часто пропонують тому, хто постраждав, і воно додає провини до горя. Книга Йова, по суті, вся присвячена розбору подібних пояснень — і відкидає їх (Книга Йова: про що вонаКнига Йова — про праведника, який утратив усе й не дістав пояснення чому: замість відповіді «за що» Бог відповідає Йову Собою, а друзів, упевнених у його провині, докоряє.Докладніше →).

Християнська надія в цьому місці тримається не на тому, що все неодмінно обійдеться, а на воскресінні. Про те, як адвентисти розуміють смерть і те, що за нею, — на сторінці Що буде після смерті за БіблієюБіблія описує смерть як сон без свідомості: померлий нічого не знає і не відчуває до воскресіння. Тому адвентисти не вірять у безсмертну душу, яка одразу після смерті йде до раю або пекла.Докладніше →.

Чи потрібні свічки, записки й особливі умови

У різних традиціях із бідою повʼязані свої дії: свічка, записка про здоровʼя, обітниця, певне число молитов. Це практики конкретних церков, і люди, яким вони дорогі, мають право їх дотримуватися.

Адвентисти сьомого дня цих звичаїв не практикують: в адвентистському розумінні молитва йде прямо до Бога через Христа і не потребує посередників, плати чи зовнішніх умов (1 Тимофія 2:5). Це одне з місць, де адвентистська практика розходиться з більшістю християн в Україні, і ми називаємо це саме як відмінність, а не як докір.

Практично ж потрібно небагато: час, тиша, якщо вона є, і готовність говорити чесно. Молитися можна в палаті, у коридорі, у транспорті дорогою до лікарні й в операційній за секунду до того, як рахуєш до десяти.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.