Коли починається субота

Субота починається не опівночі й не вранці, а в пʼятницю на заході сонця — тієї миті, коли сонце заходить у тому місці, де ви перебуваєте. Закінчується вона на заході сонця в суботу. Тому точний час щотижня інший: узимку в Україні субота починається близько четвертої дня, влітку — після девʼятої вечора.

Так лічать добу адвентисти сьомого дня та низка інших спільнот, що шанують сьомий день, а також юдейська традиція. Це не окреме правило саме для суботи, а біблійний спосіб відлічувати день узагалі.

Чому день починається ввечері

У розповіді про творення кожен день підсумовано однаковою формулою: спершу вечір, потім ранок («І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший.» (Буття 1:5)). Вечір відкриває добу, а не завершує її.

Пряма вказівка про межі священного дня є в законі про День очищення: спокій триває «від вечора до вечора» («Він субота повного спочинку для вас, і ви будете впокоряти душі свої, ввечері девʼятого дня місяця від вечора аж до вечора будете святкувати вашу суботу.» (Левит 23:32)). Цей принцип юдейська традиція поширює на суботу та інші священні дні.

Той самий відлік часу видно в Євангеліях. У Капернаумі хворих понесли до Ісуса аж тоді, коли зайшло сонце, — бо із заходом субота закінчувалася й заборона працювати переставала діяти («А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.» (Марка 1:32)). А жінки, поховавши Ісуса в пʼятницю, відпочивали в суботу за заповіддю і прийшли до гробниці лише на світанку першого дня тижня (Луки 23:54–56).

Захід сонця — це яка саме мить

Ідеться про захід сонця: мить, коли верхній край сонячного диска ховається за обрієм. Сутінки після цього — уже час суботи.

Точний час для свого міста найпростіше подивитися в календарі заходу сонця, у застосунку погоди або в церковному календарі громади. Різниця між містами України сягає години, тож час беруть для свого місця, а не загальний на країну.

Якщо небо затягнуте, приміщення без вікон або ви в дорозі — орієнтуються на розрахунковий час із календаря. Традиція не вимагає побачити захід на власні очі.

А якщо заходу не видно — полярні широти, літак

У північних широтах улітку сонце може не заходити тижнями, а взимку — не сходити. Єдиного обовʼязкового правила тут немає; на практиці громади в таких місцях домовляються про умовний час — наприклад, беруть час заходу, розрахований для найближчої широти зі звичайною зміною дня і ночі, або сталу вечірню годину.

Те саме в далекій подорожі чи перельоті: зазвичай тримаються місцевого часу того місця, де перебуваєш, і починають суботу за місцевим заходом сонця. Це питання здорового глузду й домовленості, а не окремої заповіді.

Що роблять на межі суботи

Вечір пʼятниці в адвентистських родинах заведено завершувати раніше, ніж зазвичай: дороблять справи, готують їжу, прибирають. Цю підготовку називають приготуванням — за євангельською назвою дня перед суботою (Марка 15:42).

Із заходом сонця родина зазвичай збирається разом: співають, читають Писання, моляться, підбивають підсумок тижня. Такий початок називають зустріччю суботи. Вечір суботи, коли сонце сіло, завершують подібно — короткою молитвою чи співом.

Суворого обряду ні для початку, ні для кінця немає: форми склалися за традицією, а не приписані статутом. Сенс у тому, щоб межа дня була помітною, а не минула непоміченою.

Часті непорозуміння

Субота не «починається о 18:00» — сталої години немає, час змінюється разом із заходом сонця. Календар на тиждень завжди точніший за память.

Субота не закінчується опівночі з суботи на неділю: після заходу сонця в суботу звичайний день уже почався. І субота не переноситься, якщо захід випав на незручний час: день визначає сонце, а не розклад.

Про сенс самого дня і про те, що в суботу заведено й не заведено робити, — окрема сторінка: Що таке субота в адвентистівСьомий день тижня, який адвентисти відділяють для спокою і богослужіння: він триває від заходу сонця в пʼятницю до заходу сонця в суботу, і тому час початку в кожному місті свій.Докладніше →. Про місце цієї заповіді серед інших — Десять заповідейДесять заповідей записані у двох місцях Біблії (Вихід 20:1–17 і Повторення Закону 5:6–21); перші чотири — про ставлення до Бога, решта шість — про ставлення до людей.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.