«Він цим насолоджується»: чи їв Джеймс Вайт білок

Колонку опублікував Lake Union Herald навесні 2026 року. Історик Денис Кайзер, доцент церковної історії Богословської семінарії Adventist Theological Seminary при Andrews University, розбирає поширену серед адвентистів версію: нібито Джеймс Вайт стріляв білок не заради їжі, а щоб зменшити їхню чисельність, бо нашестя гризунів загрожувало врожаю поблизу селища Олкотт, штат Нью-Йорк. Прихильники цієї версії наполягають, що піонер церкви не міг просто їсти дичину через три роки після видіння Еллен ВайтОлена Вайт (1827–1915) — американська письменниця й одна зі співзасновниць Церкви адвентистів сьомого дня; адвентисти вважають, що вона мала пророчий дар, але її книги не ставлять на місце Біблії.Докладніше → 1863 року про користь вегетаріанства. Кайзер вважає таке пояснення вигадкою, не підкріпленою жодним джерелом, і показує, що йдеться про звичайну їжу, а не боротьбу зі шкідниками.

Автор наводить лист Еллен Вайт синові Едсону від вересня 1866 року, де вона згадує вбитих білок одразу після фрази про фрукти — тобто в контексті харчування, а не шкоди городу.

Через сім років, під час подорожі родини в горах Колорадо, білок готували на бульйон для супутника, а самі Вайти ділилися хлібом із мандрівниками, яким «не було чого їсти, крім білок і свинини». Кайзер додає, що рецепти з білячим мʼясом друкували тодішні кулінарні книги та журнал Review and Herald, а вчення про чисту й нечисту їжу за Левітом адвентисти остаточно сформулювали лише в 1880–90-х роках; до того Еллен Вайт була вегетаріанкою «за звичкою», але робила виняток під час подорожей чи хвороби.

Для сучасних адвентистів цей сюжет — нагадування, що реформа здоровʼя в церкві складалася поступово, а не зʼявилася готовою в 1863 році. Історія про «милих звірят», яких нібито стріляли розваги заради, за словами Кайзера, не має підстав — натомість є свідчення про їжу, обставини подорожей і зміну поглядів, яка тривала десятиліттями.