Хто така Олена Вайт

Олена Вайт (Ellen Gould White, у дівоцтві Гармон; 1827–1915) — американська проповідниця й письменниця, одна з тих, хто на початку другої половини ХІХ століття стояв біля витоків Церкви адвентистів сьомого дня. Вона не була ні засновницею окремої конфесії «від себе», ні її керівницею: офіційних посад у церковній структурі не обіймала, але її тексти й усні виступи сильно вплинули на те, у що адвентисти вірять і як живуть.

Адвентисти вважають, що в її служінні виявився біблійний дар пророцтва. Водночас офіційна позиція церкви однозначна: єдине мірило віри — Біблія, а писання Олени Вайт перевіряються нею, а не навпаки. Для більшості інших християнських церков таке розуміння неприйнятне — і це варто називати своїм імʼям: тут адвентисти розходяться з християнською більшістю.

Коротка біографія

Вона народилася 1827 року в штаті Мен (США) у методистській родині. Підлітком разом із рідними приєдналася до руху послідовників проповідника Вільяма Міллера, які чекали скорого Другого пришестя Христа. Коли очікування 1844 року не справдилося, рух розпався; частина тих, хто залишився, поступово сформувала те, що від 1860-х років стало Церквою адвентистів сьомого дня.

1846 року вона вийшла заміж за проповідника Джеймса Вайта. Разом вони видавали часописи, подорожували з проповіддю, організовували видавничу роботу. Останні десятиліття життя Олена Вайт провела переважно в Каліфорнії, де й померла 1915 року.

Вона багато їздила — працювала не лише в США, а й у Європі та Австралії. З її ініціативи й за її підтримки адвентисти розвивали школи, видавництва й медичні установи; ідея, що турбота про здоровʼя й освіта — частина християнського служіння, значною мірою закріпилася в церкві саме завдяки їй.

Що вона написала

Її спадщина велика: книги, статті в церковній періодиці, листи й рукописи. Найвідоміші книги — «Велика боротьба», «Шлях до Христа», «Бажання віків» (про життя Ісуса), «Патріархи і пророки», «Виховання», «Поради щодо харчування». Українською і російською більшість із них видано, і чимало доступні безоплатно в інтернеті.

За жанром це не богословські трактати, а радше духовна публіцистика й переказ біблійної історії з коментарем. Наскрізна тема — боротьба добра і зла в історії світу, характер Бога і практичне християнське життя.

Яке місце її книги займають поруч із Біблією

Адвентистське віровчення формулює це так: писання Олени Вайт — «менше світло», яке веде до «більшого світла», тобто до Біблії. Вони не додають нових догматів і не є частиною канону Святого Письма; жодне вчення церкви не приймається лише на підставі її слів.

Підстава для перевірки — сама Біблія: вона велить не гасити Духа, але все випробовувати й триматися доброго (1 Солунян 5:19–21). Адвентисти застосовують цей принцип і до текстів Олени Вайт.

На практиці ставлення всередині церкви різне. Для частини вірян її книги — щоденне читання, для інших — історичний документ епохи, який не визначає їхнього особистого благочестя. Членство в церкві не залежить від того, скільки її книг ви прочитали.

Чому адвентисти вважають, що вона мала пророчий дар

Аргумент будується на двох місцях Нового Завіту. Перше: ознакою останньої церкви названо дотримання Божих заповідей і «свідчення Ісуса» (Обʼявлення 12:17). Друге: це свідчення пояснено як дух пророцтва (Обʼявлення 19:10). Звідси висновок, що пророчий дар не припинився в апостольську добу.

Далі діють звичайні біблійні критерії: відповідність раніше даному одкровенню, практичні наслідки служіння, визнання Христа, що прийшов у плоті. Чи переконливо застосовано ці критерії в конкретному випадку — питання, у якому християни між собою не погоджуються.

Критика і суперечки

Навколо Олени Вайт від кінця ХІХ століття точаться суперечки. Найпоширеніші закиди: використання чужих текстів без посилань (у ХІХ столітті норми цитування були інакші, ніж тепер), зміни й уточнення в перевиданнях книг, окремі висловлювання, що не справдилися або згодом були скориговані.

Церква ці теми не замовчує: є дослідження, архів рукописів відкрито, матеріали публікуються. Погляди всередині адвентизму різняться — від максимально довірливого читання до стриманого історичного підходу. Читачеві, який хоче розібратися, корисно читати і її тексти, і критику, і відповіді на критику.

Де читати

Більшість книг Олени Вайт перекладено українською і російською та викладено у відкритий доступ — на сайтах церковних видавництв і в мобільних застосунках. Починати зазвичай радять із невеликої книжки «Шлях до Христа».

Якщо ви тільки знайомитеся з церквою, корисніше спершу прочитати про саме віровчення: Хто такі адвентисти сьомого дняПротестантська церква, яка дотримується суботи як сьомого дня тижня і чекає видимого повернення Христа. Оформилася в США 1863 року, сьогодні працює в 235 країнах; в Україні — 725 громад.Докладніше → і Як влаштована Церква адвентистів сьомого дняПʼять рівнів — громада, конференція, уніон, дивізіон і Генеральна конференція, — і рішення кожного обовʼязкове лише для нього: тому «церква вирішила» без уточнення рівня нічого не повідомляє.Докладніше →.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.