Коротко · Світ
Adventist Record назвав десять жінок, які будували ранній адвентизм
Видання Adventist Record 13 жовтня опублікувало огляд із десятьма короткими біографіями жінок, які стояли біля витоків адвентистського руху в другій половині XIX століття. Матеріал приурочений до Місяця адвентистської спадщини, який церква відзначає у жовтні, і спирається на дані Енциклопедії адвентистів сьомого дня (ESDA). Головна думка автора проста: ці жінки проповідували, навчали, лікували, засновували церкви та навчальні заклади по всьому світу нарівні з чоловіками, але їхні імена сьогодні відомі значно менше.
Від найперших днів адвентистського руху жінки проповідували, навчали, доглядали хворих, ділилися євангелієм і засновували церкви та установи по всьому світу.
Серед героїнь — Сара Ліндсі, яка 1869 року стала першою адвентисткою, що отримала конференційну пасторську ліцензію; Аделія Ван Горн, перша жінка-скарбник Генеральної конференції з 1871 року; Джорджія Берджесс, перша адвентистська місіонерка в Індії, що самостійно вивчила бенгальську та гінді. Поряд із ними — Мод Сіслі Бойд, перша жінка, надіслана на закордонну місію офіційною Радою закордонних місій церкви, та Рейчел «Анна» Найт, афроамериканська місіонерка й адміністраторка, яка започаткувала адвентистську роботу серед чорних громад американського Півдня.
Їхні імена часто менш знайомі, ніж імена чоловіків, поруч з якими вони працювали, але їхній внесок у становлення церкви, що зростала, був не менш важливим.
Про одну з місіонерок автор зауважує:
Ще одна героїня огляду, Сара Елізабет Пек, присвятила адвентистській місії майже вісімдесят років — як вчителька, співробітниця Еллен Уайт, письменниця й наставниця шкіл у США, Південній Африці та Австралії.
Для наших громад така добірка — нагадування, що жіноче служіння в адвентизмі старше за будь-які сучасні дискусії про нього: перші проповідниці, скарбники та місіонерки працювали ще тоді, коли церква тільки формувалася. Їхні історії не вирішують сьогоднішніх суперечок про рукоположення жінок, але показують, наскільки різноманітним було їхнє служіння від самого початку.
- «Енциклопедія адвентистів сьомого дня» (ESDA) — довідковий проєкт всесвітньої церкви, доступний безкоштовно онлайн. Він зібрав біографії служителів, історії громад, установ і місій і став основним джерелом, на яке спираються церковні видання, коли пишуть про минуле.
- Місяць адвентистської спадщини церква відзначає в жовтні: громадам пропонують програми й матеріали про історію руху, який виріс із міллеритського пробудження 1840-х років у США. Adventist Record — журнал Південнотихоокеанського дивізіону, що виходить в Австралії.
- Питання про межі жіночого служіння в Адвентистській церкві залишається дискусійним: прихильники розширення посилаються на практику XIX століття, коли жінки отримували проповідницькі ліцензії й обіймали адміністративні посади, опоненти — на відмінність між ліцензією та висвяченням. Офіційна позиція всесвітньої церкви висвячення жінок у пастори не передбачає.
Резюме підготовлено за допомогою ШІ, перевірено редактором Заперечення джерела
