В Іспанії табір ADRA допоміг 42 дітям знову навчитися сміятися

В іспанському Морведре, поблизу Валенсії, з 23 по 30 серпня пройшов девʼятнадцятий за рахунком інтеркультурний табір ADRAГуманітарна служба Церкви адвентистів: у кожній країні це окрема організація зі своєю звітністю, а допомога не залежить від віри людини і не повʼязана з проповіддю.Докладніше → — організації Адвентистської церкви з гуманітарної допомоги та розвитку. Учасниками тижневого безкоштовного табору стали 42 хлопчики й дівчатка віком від 7 до 11 років — діти, які перебувають в уразливому становищі або в зоні ризику соціального відчуження; більшість із них скеровують соціальні служби муніципалітету Сагунто.

Організатори табору за роки його роботи стикалися з важкими історіями дітей: дитина, яка знала, що її мати в сусідній кімнаті займається проституцією; дитина, яка почула постріл і дізналася, що батько наклав на себе руки в сусідній кімнаті; діти, яких змушували красти телефони й гаманці в барах і тікати від поліції, ставали жертвами сексуального насильства з боку родичів або були залучені до торгівлі наркотиками. Частина дітей так часто змінювали прийомні родини, що не змогли сформувати привʼязаність до жодного дорослого, інші тікали від війни буквально в тому одязі, що був на них.

Координаторка табору Сара Пастор розповіла, що першого дня діти часто уникають зорового контакту, а багато хто з них розучився усміхатися. Але за тиждень, наповнений заняттями з біблійних цінностей, іграми та спільною творчістю, діти розкривають часто приспані соціальні навички й таланти та поступово змінюються — за словами Пастор, вони починають відповідати на увагу і сміятися разом із командою.

Пастор зазначила, що табір приносить користь і підліткам-волонтерам, багато з яких перебувають у віці, коли формується особистість: можливість служити іншим і побачити, що власні труднощі не такі вже й великі, допомагає їм знайти сенс і напрямок у житті. У серпні 2026 року Пастор і її родина розповіли про роботу табору на Європейському адвентистському молодіжному конгресі у Валенсії та запросили учасників долучитися до проєкту. За її словами, найважче — прощання останнього дня: діти зі сльозами обіймають волонтерів і просять не відправляти їх додому, а ці сльози, за словами Пастор, варті всіх зусиль.