Прем’єр-міністр Папуа — Нової Гвінеї, адвентист Джеймс Марапе, виступив в ООН про свободу віросповідання

У пʼятницю, 25 вересня, премʼєр-міністр Папуа-Нової Гвінеї Джеймс Марапе виступив перед 81-ю Генеральною Асамблеєю ООН з промовою про свободу релігії. Марапе — син адвентистського пастора і довічний член Адвентистської церкви — заявив, що "навʼязана віра — це вже не віра", і назвав свободу совісті даним Богом правом кожної людини. Посилаючись на статтю 45 конституції своєї країни, статтю 18 Загальної декларації прав людини та Першу поправку до Конституції США, він закликав усі країни забезпечувати свободу думки та віросповідання через відокремлення церкви від держави.

Марапе використав свої 20 хвилин у загальних дебатах — час, наданий лише главам 193 країн-членів ООН, — щоб заявити: жодна країна не повинна дискримінувати за релігійною ознакою. Він підкреслив, що "розмір більшості не применшує прав меншості", і додав, що людина має бути вільною і не сповідувати релігію, а держава не вправі "примушувати людську душу". У залі лунали оплески, особливо з боку Замбії, президент якої Хакаінде Хічілема теж адвентист. Наприкінці промови Марапе додав фразу, якої не було в чернетці: "Поки не прийде Ісус, ми повинні працювати над захистом нашої планети".

Журналісти видання Spectrum познайомилися з Марапе за пʼять місяців до цього під час спільної поїздки до Папуа-Нової Гвінеї, коли були запрошені на суботнє богослужіння до громади Коробосеа в Порт-Морсбі, а потім на обід, під час якого премʼєр-міністр розповів про свої плани виступити в ООН і запросив їх бути присутніми. Після промови журналісти супроводжували Марапе й наступного дня — недільну службу в манхеттенській громаді Адвентистської церкви в Нью-Йорку, куди премʼєр-міністр прибув у кортежі із співробітниками спецслужб.

Промова Марапе частково перегукується з рішенням парламенту Папуа-Нової Гвінеї 2025 року (80 голосів проти 4) про внесення до преамбули конституції формулювання про християнську ідентичність країни. Сам Марапе підкреслив, що це лише зміна преамбули, яка не впливає на чинне законодавство, і що стаття 45 конституції, яка захищає свободу совісті, залишається чинною. Денис Фортін, колишній декан адвентистської теологічної семінарії Університету Ендрюса, назвав виступ Марапе "позитивним прикладом того, що адвентистські політики можуть привнести до уваги світу". Стів Аллред з Тихоокеанського уніонуПʼять рівнів — громада, конференція, уніон, дивізіон і Генеральна конференція, — і рішення кожного обовʼязкове лише для нього: тому «церква вирішила» без уточнення рівня нічого не повідомляє.Докладніше → зазначив, що подібна позиція християнського лідера співзвучна ідеям Роджера Вільямса та Джона Локка про розділення церкви і держави.