Вінчання в адвентистській церкві: як це відбувається

В Адвентистській церкві вінчання — це урочисте богослужіння, на якому наречені дають одне одному обітниці перед Богом і громадою, а служитель молиться про благословення їхнього шлюбу. Адвентисти не вважають вінчання таїнством, яке саме по собі творить шлюб: шлюб починається зі згоди двох людей і державної реєстрації, а церковна частина — це обітниця і благословення.

Цим адвентистський погляд відрізняється від православного і католицького, де вінчання має статус таїнства. Це не суперечка про те, хто кращий, а різниця в богословʼї: адвентисти визнають двома обрядами, встановленими Христом, тільки хрещення і Вечерю Господню.

Як проходить саме богослужіння

Зазвичай вінчання відбувається в молитовному домі громади, рідше — в орендованій залі або просто неба. Служба складається з музики, читання Писання, короткої проповіді про шлюб, обітниць нареченого і нареченої, обміну обручками, спільної молитви і благословення.

Обітниці зазвичай промовляють уголос: вірність, турбота, підтримка в здоровʼї і хворобі — до смерті. Текст не є жорстко фіксованим, його узгоджують із пастором; деякі пари додають власні слова. Корон, вінців і ходіння навколо аналоя тут немає — це елементи східної традиції.

Часто у службі беруть участь батьки: їх запрошують помолитися або сказати слово. Після благословення пастор оголошує пару чоловіком і дружиною, і далі йде вітання громади.

Хто має право вінчати

Вінчання проводить висвячений пастор Адвентистської церкви. У багатьох країнах, зокрема в Україні, церковний обряд не замінює державної реєстрації шлюбу, тому пари спершу реєструються в органах РАЦС, а потім приходять на благословення.

Порядок дій узгоджують із пастором громади заздалегідь: зазвичай бувають кілька зустрічей — розмова про віру, про очікування від шлюбу, про гроші й майбутніх дітей. Це не формальність, а дошлюбна бесіда, яку практикує більшість громад.

Які умови ставить церква

Головна умова — щоб шлюб був законним і вільним: обидві сторони неодружені, повнолітні, ніхто нікого не примушує. Служителі не вінчають пару, якщо попередній шлюб юридично не розірваний.

Друга умова стосується віри. Адвентисти, спираючись на застереження про «нерівне ярмо» (2 Коринтян 6:14), радять членам церкви одружуватися з людьми тієї самої віри. Це порада і пастирська позиція, а не заборона кохати: рішення зрештою за парою.

Чи вінчають, якщо один із пари не адвентист

Практика різна і залежить від громади та служителя. Деякі пастори проводять повне вінчання, деякі обмежуються молитвою благословення без урочистої служби, деякі просять спершу пройти бесіди.

Якщо вам важливо знати наперед — запитайте в пастора конкретної громади. Відповідь радше буде про вашу ситуацію, ніж про загальне правило, бо загального жорсткого правила на всі випадки тут немає.

Чи є розвінчання

Немає. Оскільки вінчання не вважають таїнством, то й «скасувати» його окремим обрядом неможливо. Розірвання шлюбу — це питання державне і, якщо потрібно, предмет пастирської розмови та рішення громади щодо членства.

У питанні розлучення адвентисти зазвичай посилаються на слова Христа про те, що зʼєднане Богом людина не розлучає (Матвія 19:6). Ставлення до повторного шлюбу вирішують у кожному випадку окремо, і тут громади бувають різні за суворістю.

Що потрібно зробити парі

Поговорити з пастором за кілька місяців до дати — зал громади може бути зайнятий, а бесіди потребують часу. Домовитися про день: субота в адвентистів — день богослужіння і спокою, тож вінчання частіше призначають на неділю або на вечір суботи після заходу сонця (див. Що таке субота в адвентистівСьомий день тижня, який адвентисти відділяють для спокою і богослужіння: він триває від заходу сонця в пʼятницю до заходу сонця в суботу, і тому час початку в кожному місті свій.Докладніше →).

Узгодити музику, список запрошених, порядок служби. У багатьох громадах на святкуванні не подають алкоголю — це частина адвентистського способу життя, і про це краще домовитися заздалегідь, щоб не було непорозумінь із гостями.

Цитати з Біблії наведено за перекладом Івана Огієнка.