Рецензія: «Тріумф надії» Альони Білик — родинна одіссея закарпатських адвентистів крізь ХХ століття

Книгу «Тріумф надії. Історія віри, що проходить крізь покоління» видавництво «РІК-У» випустило в Ужгороді 2026 року — на неї вийшла рецензія на сайті Церкви адвентистів сьомого дня в Україні. Авторка Альона Білик три роки записувала спогади мукачівського пастора-пенсіонера Іллі Пірчака, а взятися за роботу їй запропонувала завідувачка кафедри журналістики Українського гуманітарного інституту Галина Кушнір. Рецензентка вважає головним досягненням книги широкий хронологічний горизонт: оповідь охоплює три покоління родини — від кінця XIX століття під Австро-Угорщиною до повномасштабної війни, проходячи крізь дві світові війни, Голокост і радянські переслідування вірян.

Не знайдемо ми тут раю, якби не хотіли б… Але є гарна новина! …Оце справжній рай! Небесний!

Ідейним стрижнем першої частини рецензентка називає долю батька Іллі — Антона Пірчака, який замолоду повірив у міф про «рай на землі» в СРСР, пережив понад сім років таборів у Воркуті й Омську і зрештою розчарувався в соціалістичній утопії. Повернувшись додому без тієї справедливості, яку шукав, він знаходить натомість віру — і це розчарування-прозріння рецензентка читає як ключовий сюжетний злам усієї першої частини книги.

Так у важкі часи, через переслідування й нестачу, народжувалася справа, яка підтримувала віру й обʼєднувала людей

Не знайдемо ми тут раю, якби не хотіли б… Але є гарна новина! …Оце справжній рай! Небесний!

Другу частину книги, за спостереженням рецензентки, авторка будує навколо самого Іллі Пірчака — його праці, підпільного самвидаву в часи стеження КДБ і зрештою служіння в Адвентистській церкві, включно з духовною освітою в Угорщині та керівництвом громадами. Рецензентка окремо відзначає, що авторка не дає моральної оцінки компромісам героя з радянською системою, залишаючи це читачеві, а також виділяє теплі жіночі образи — дружин Антона і Іллі, які стають опорою родини в часи гонінь.

Так у важкі часи, через переслідування й нестачу, народжувалася справа, яка підтримувала віру й обʼєднувала людей

Для українських адвентистських громад, особливо закарпатських, така книга — рідкісна спроба зафіксувати усну історію церкви часів переслідувань: досвід підпільного самвидаву, таємних семінарій і виживання віри під тиском спецслужб, який інакше залишився б тільки в памʼяті тих, хто це пережив.